Рослинна сировина не є лікарським засобом. Інформація представлена на сайті виключно для ознайомлення.
Барбарис звичайний
Барбарис кора - Radices Berberidis.
Усі органи барбарису містять алкалоїди; основним є берберин, вміст якого в коренях сягає 1,5 %. Найбільша кількість алкалоїдів накопичується у корі коренів. Крім того, в них ідентифіковані пальматин, колумбамін, ятрорицин, берберубін, оксикантин тощо. Містяться також хелідонова кислота, полісахариди, антоціани, аскорбінова кислота, каротиноїди, фенолкарбонові кислоти. Берберину бісульфат у медичній практиці використовують як жовчогінний засіб при хронічному гепатиті та жовчнокам'яній хворобі.
Настойку з листків барбарису застосовують при гіпотонії матки в післяпологовому періоді, як кровоспинний засіб при кровотечах, пов'язаних із запальними процесами. У гомеопатії використовується кора коренів при сечокислому діатезі, проходженні камінців по сечоводах, нирковій або печінковій кольці, подагрі та ійших проявах порушення білкового обміну.
Рецепт настоянка з кори і коренів барбарису:
1 чайна ложка сухої кори або подрібненого коріння барбарису, 1 склянку окропу. Настоювати 4 години, процідити. Приймати по 1 столовій ложці через кожну годину.